|
Інші твори автора: |
Поезії 2005-2009
Вірші Ростислава Шевченка не для декламації, та й не для спокійного, «розм’якшеного» читання під торшером. Слова та рядки вимагають неослабної уваги, розумового напруження, до них треба дослухáтися, щоб вистежити образний візерунок, «витканий» автором — часом навіть не словами й реченнями, а лексемами та морфемами української (і не тільки) мови. Починаючи «добування» сенсу в межах одного слова, він алітераційно переливається в інші значення, що неминуче наводить читача на думку про історичну багатошаровість української мови.
Хоча в книжечці є вірші, написані в традиційних розмірах, визначальним вектором письма Ростислава Шевченка все ж є поетичний модернізм, для якого характерний пошук у слові нового чи непоміченого сенсу, а в зреченому сенсі — нового відтінку словесної оболонки.
Павло Стороженко
член Національної спілки письменників України
***
Ростислав Шевченко любить гратися словом, милуватися його переливами. Теплом віє від сонмища звукообразів, що наскрізно пронизують вірші всіх розділів збірки. Виповідаючи те, що лежить у нього на серці, що він чує довкруж себе, не претендуючи на етимологічні висновки, він іде своєю дорогою до його величності Слова.
Хочеться побажати, щоб ця стезя не згубилась, щоб гра, до якої він удається, не перетворилася в самоціль, не знебарвилася, не стала надокучливою й нецікавою.
Микола Селецький
член Національної спілки журналістів України,
доктор філологічних наук
пам’яті Валерія Сидорова, щирого друга і геніального музиканта, присвячую
Мої віршування можуть видаватися грою слів чи спробою етимологічних шукань. Маючи досить скептичне ставлення до звуженого чи однобокого тлумачення походження слова, смію застерегти від такого сприйняття. У своєрідних поетизованих замальовках я сягаю не далі спорідненості мовного коріння.
Все більше переконуючись у тому, що колись люди говорили однóю мовою, помічаю недолугість, безпідставність, а то й просто безглуздя будь-яких заперечення біблійних свідчень про те. Цілком очевидно, що нам занадто далеко до розуміння глибинної суті процесів розвитку, мов і слова зокрема. Стосовно ж загальноприйнятих теорій походження маю сказати, що в основі їх усіх без винятку лежать певні припущення, а тому всяка подальша картина необхідно виявляється гіпотетичною. Образно кажучи, наші уявлення мов би «висмоктані з пальців» більших чи менших авторитетів.
Мої захоплення мовними дивосплетіннями підчас виявили таку казково-неймовірну родинність мов, у яку неможливо повірити, доки видима гра слів не розкриває глибокі корені, що являють єдність реальних образів в перегукові звуків, котрі лише на перший погляд збігаються випадково.
Кожній людині Господь дарує власне чуття звучання нот і музики слова. Якóсь підслухавши ті мелодії, хочу поділитися почутими своєрідними «етюдами споріднення» з вами...
Ростислав Шевченко
|
* * *
Я шукаю
тебе Цілий вік Крізь незлічені рóки
|
|
* * *
Берег мій і берегиня |
|
* * * У вiко вiку
|
|
* * *
Дáлі й дáлі
розходяться |
|
* * *
Маю поділити-ся з тобою
¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯ |
|
* * * Відчуження
Все далі у далі |
|
* * * З ладу в лад 1.
2.
¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯ |
|
* * *
Я дякую тобі за все |
|
* * *
Горнуся до тепла в словах твоїх |
|
* * *
Стáв
ставóк у красі, |
|
* * *
Розумію тебе — |
|
* * *
Звикли одне одного не чути |
|
* * *
Як холоне в серцях любов |
|
* * *
Десь сама самотá |
|
* * *
Чуття самця — самóтність-самотá. |
|
* * *
Не маю слів, |
|
* * *
Чавéле* |
|
* * *
Ну от і все. Пройшла любов. |
|
Нетлінність на тлі тліну
Це тіло – тло, |
|
* * *
В шуканні правди у цім світі |
|
Прислýхайтесь
І призвав Ісус отрочá,
Уважніше |
|
* * *
Малюють малюки малі |
|
* * *
Послухайте! Маленьке немовля |
|
Варіації на теми
* * *
Зірвавшись в лет — |
|
* * *
Як легковажно спродані дари |
|
* * *
Кожен сам по собі |
|
* * *
Мáнять нас мáни |
|
* * *
Життя є жертва |
|
* * *
Ми шукаєм любови, |
|
* * *
З любови творений світ
|
|
Треба
Не стати краще Божої краси,
Вродúла врода |
|
Щемить
Якоюсь миттю чуєш вмить, |
|
Пісня на почуту мелодію
Я без тебе |
|
* * *
Манівцями блукаю, |
|
* * *
Звідки ти таке |
|
* * *
Ми зустрілись серед світу |
|
* * *
Є світу край |
|
* * *
То поля дерево |
|
* * *
Душа до душі |
|
* * *
Спасибі... |
|
* * *
Я хотів би дихати з тобою |
|
* * *
Спізнившись на вічну требу |
|
* * *
Є-лади в-роди-в Афродіти |
|
* * *
До лона льне |
|
У краї раю
До лона до-лоня |
|
* * *
Вроди-кáра-чи-дáр |
|
* * *
А по лону полони ти |
|
* * *
Перепрошуючи за складність подачі тексту, |
|
* * *
СПИВАТИПРАГНУЧИНЕСУТЬ |
|
Дів дивування
Є-ба-ва-з-вáб |
|
* * *
Ся ди ви нá — ди ви ся нá |
|
* * *
Гірко-солодкий |
|
Тема вигнання...
Манúть омáна
_______________ |
|
* * *
Стихії с-тúші приступають
_______________ |
|
Вітальна vita
Витим плетивом вíття |
|
Дорога 1
До-рóгу йде
|
|
Ожелесть (Леді)
Ідеш як лéді |
|
Схід (Ветхозавітна Паска)
Дорогúй
________________ |
|
* * *
Промúнув віти |
|
* * *
Минає світ |
|
* * *
Життя мінливе промине |
|
Віко-вічне
У вíках миті миготять |
|
* * *
Злітає вік за злетом вік |
|
Чоловіки
Шолóм на-вíки |
|
Вдівство
В-дівиць |
|
Супер...суперництво (із бранного вірша)
|
|
Чи ба —шиба!
На отшúбі
______________ |
|
* * *
Та-лáн життя — то лан в житах.
|
|
* * *
Стрімкі течуть струмки у-миті |
|
Віддзеркалення
Глядись-в-озéрко і до-зéркал |
|
* * *
СВІЧА – ДО*
________________ |
|
Серце
Ісходящая же із уст,
Рце* слово серце
У мові мов чарує немовля |
|
Церквú*
Це-рéчі
Господні
_______________ |
|
* * *
На тій дорозі, що веде у вічність,
|
|
* * *
Близьких все більше в тóму
світі, |
|
* * *
Злітаючи,
________________ |
|
* * *
Мені байдýже про своє ім’я. |
|
* * *
ЗЯВИВЗАДАМАЄВИВСІХ
|
|
* * *
У доль |
|
* * *
Це вільний світ |
|
* * *
Дві спроби перекладу
С тобою древле, о Всесильный,
Одвік з Тобою, о Всесильний, |
|
От всенощной вечор идя домой,
Із всенощної в вечорі йдучи |
|
* * *
Слов’ян |
|
Етюди з творення
От-верста рінь ____________________
* рина — первинна назва води (вод)
У-рань та Гéй-йа
Зевсе - Зевес |
|
Класний колос
Коло-óсі колосúться
______________ |
|
Кутя на святки
Спокýтою |
|
Вантажі фантазій * * *
У рань творінь
Все далі рай ...!
Як скот скотились ...
І дé ти |
|
2
Шалене забуття небес |
|
3
Бридке набридлим |
|
4
Чи варто те кому уміти ...
А-десь-о-там |
|
* * *
|
|
* * *
|
|
Іс-тина...
Здáвна с тúну
плели стіну
Windows...
Як в іконці — у в-іконці |
|
До води
Рúна* в русі русла рúне |
|
Океан, Нептун і Посейдон
Світліє
У море виступає мис, |
|
* * *
Земна земля —ця мель ze mla * * *
Зростають крони з-рони к-рону, * * *
Земля — це-мла |
|
Горн-чарування
О-гнів |
|
Вогні
О-гнів |
|
* * *
О-пала паля палиться-в-огні |
|
* * *
Мужні мужі |
|
По решті решт кінця кінців …
Мачу й-мéш-мечиш мéч |
|
Тектоніки (Землетрус)
Тварини чутливі до порухів земних надр. Почувши
характерні звуки потріскування надривів земної
кори, що перетікають у протяжний витончений
ультразвук, який нагадує “то-н-і-і-і...”,
збуджені чуттям тонізації,
вони в тонізованому стані збиралися в течку, а по тім у
велику теку чи теки, аби тікати до
безпечних місць, рятуючи життя. |
|
Тональність в-течі |
|
Дніпру-Славутичу
Славу-ти-чýв словен-у рýсі |
|
* * *
Товариство
* * *
Неліпо зліплені слова |
|
* * *
Ба!— Рвú! |
|
* * *
Споглянувши у пра-глибини мови,
* * * |
|
До коренів своїх |
|
Інші твори автора: |
