на головну

ПАЛЬ

Із шалапута — шолопай, Коли до руці шала паль? По пруті далі маєм палі. І люди узялись за палі! Приступимо і ми до палі. На пали! На палі!

То йолі палі! Чи йоли-пали?

Паль. Паля.
Паль палять.
Саме цю частину дерева ми збираємо на вогонь.
Пруть замала, затонка. Пруть — то під паль, підпалити.
Товстий кол, коли (кілки), кладуть зверху, як розгориться вогнище. Перегорять, обгорять, — то каль, коль, кол.
Колоти, колоди, кілок. Їх не вламаєш. Хіба розколоти.
А паль — саме ломака. Товщиною від пальця і більше, скільки ламається.
 
Ломака. Паль. Палка. Палиця.
За Палі! В запалі!
На палі! На пали!
Йо! Палі! Йоли пали!
Палиця йо!.. Палка.
Ой! Палі! Йолі палі! Йоли пали...
Йолки, ялинки — то так собі, збоку!
То вже став не перепруть-перестьоб.
То вже стає перепаль. Перепалка! Пере-йо-о-о..!
Перепало?
Палі! Во! Паль!
Такий Вопль!!!
Оті при палі. А ті при пруті.
Отіі стьо(!)бали. Стьо(!)били.
А ті, — Й-о-о-о!

Йо(!)б. Бой. Бо йо!

Аналіз словоутворення відкриває чотири корені, завдяки яким утворюються слова усіма вказаними префіксами, суфіксами та закінченнями без суттєвої деформації.

Очевидно, руб, довб і стьоб є назви ударів руки, озброєної рубилом, гострим колом, (палицею, долотом) і прутом. Серед вказаних дій відсутня найпростіша і найрозповсюдженіша — маховий удар палиці. Не існує іншого варіанут його назви, крім відомого йоб’а. А в комбінації з довбом вони мають скласти довбойо(!)б.
Тоді саме палями Йо-о! Били!
І хтось когось міг пере-йо(!)бити.

Схоже на те, що оклик стьо! безпосередньо пов’язаний чи є тим самим окликом стой! З ним чується оборотна спорідненість і смол. йость.
Так само оборотні ЙО! і ОЙ! та ЙО(!)Б і БОЙ!
Певне, БО-ОЙ на якійсь лінії передує слову БОЙ!
Так чи інакше, то від палі припали нам всякі йо(!)би пере-йо(!)би. Туди ж шобло-йо(!)бло (жарг).


Співи. Піїтика

А ще важливо пам’ятать: При палях був матріархат. Як нині кажем батьківщина, Тоді бува не матерщина???

Можливо, жарт, а чи й не жарт, —
вона то, ПАЛЯ ТА,— вона
Жіночий рід. То АТЬ ІНА,
АТЬ ІНА, та не
АТЬ РОДИТИ.

О ПЛЯ!
А ПЛЯ!..


Ото ж, як рать,
Як рід на рід,
Як род на род,
Як стали бити,

То родич біг, до брата біг,
Щоб брата брати: Помози ти!
О, брать! За рать! (Зарадьте, браття!).
По мочі! Моги! Помоги!

У рать ставайте, брать, заратьте!
Бо тать, урази, там врази!
А, якщо коротко сказать,
Казали дуже просто — Брать!

Ратуйте! Йо(!)блять нашу мать!!!

То да ратили брати в рати,
Де наша мать — на ваша мати!
Матріархат...
Такую мать..!

Пізніш, як князь — чужинець став,
О раті ратарь: «В рать!», — орав.
Слова іні почула брать:
- Ратуйтесь! йо(!)блять вашу мать!
Та все: У ра-а! У ра-а! У ра-ать!

Так поставав мать - пере мать.
Відтак воплять: «А, тваю мать!»
- Ура! Да ...мать!..
— А-пять воплять!
— А-пять тую мать!...

А ті...
Ати-бати,
Рати-бати,
Рать-бать,

Рати батили
Рать на тать.
Раталія-баталія?

На-бать!
У ра-а-ать!
Ура! —
О рать...

Відколи?
До коле?..
Не відомо.
Ідем до кола!

на головну